Мандруй Вінниччиною!

Палац Гіжицьких-Абамеліків (Гущинці). Фото з Вікіпедії

Пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення

Палац княгині Абамелек (Абамелік) с. Гущинці

 Разом з селами Іванів, Мізяків, Пиків, Гущинці є найдавнішим поселенням на території Брацлавщини (нині входить до складу Хмільницького району).

У першій половині XVIII ст. Гущинці належали старовинній українській родині Аксаків, до того менш ніж півстоліття ним володіли Калиновські. У 1745 р. село купує Адам Холоневський – відомий політичний діяч, сенатор, посол. Після його смерті у 1772 р. Гущинцями по черзі володіли його сини Анджей та Ігнатій.

Після смерті Ігнатія Гущинці успадкував його син – Владислав – мальтійський кавалер. Саме за його часів в Гущинцях був збудований існуючий нині палац. У середині ХІХ ст. Гущинці належали О. Абрамовичу.

Садибу у посаг за Ганну Гіжицьку, отримав князь Ян Абамелек (Абамелік) зі старовинного грузинського роду вірменського походження. А у кінці ХІХ ст. – початку ХХ ст. садиба належала княгині Абамеліковій.

Палац княгині Абамелек у селі Гущинці, нині Іванівської СТГ Хмільницького району, був збудований у стилі класицизму і знаходиться на крутому схилі річки Південний Буг.

Палац княгині Абамелек. Фото з мережі "Інтернет"

Ця мурована будівля – великий двоповерховий палац, який був оточений чудовим парком. Під час більшовицької революції палац та увесь маєток повністю розграбували і знищили все майно. Останньою його власницею в дореволюційний період була Любов Єленова (у дівоцтві – Абамелек).

При радянській владі у 1934 р. у приміщеннях колишнього палацу було відкрито сільськогосподарське училище, його пізніше реорганізували на ПТУ, в якому навчали швачок, кухарів, кадри для сільського господарства, фермерів та бухгалтерів. Розквіт навчального закладу припадав на кінець 70-х – початок 80-х років XX ст. Нині тут знаходиться Державний навчальний заклад «Гущинецьке вище професійне училище». У 70–80-х роках ХХ століття в училищі здобували освіту студенти із Монголії, Алжиру, Лаосу.

На сьогодні пам’ятка розташована за кільканадцять метрів від нинішнього училища, на пагорбі, і перебуває у вкрай занедбаному стані та потребує проведення реставраційних робіт.

У 2009 р. Гущинці відвідав нащадок княгині Абамелек.

Садиба перебуває на державному обліку як пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення.

Палац княгині Абамелек. Фото з Вікіпедії

 

Цікаві книги у краєзнавчому фонді!

 

Сакральне мистецтво Східного Поділля. Храми Вінниччини

Упродовж віків культурним центром будь-якого села чи міста був храм.

Приходили і відходили покоління, залишали по собі сліди – архітектуру: храми, костели, синагоги, каплиці, які не щадив ні час, ні люди.

Визначальною подією для нашого населення стало Хрещення Русі, яке князь Володимир здійснив у 988 році. З цього часу на наші землі приїжджають грецькі місіонери, створюються єпархії, засновуються монастирі, бібліотеки, формується музичне та художнє мистецтво.

Після повалення Києва татаро-монголами та роздроблення Русі, наступає етап занепаду церковного життя, який триває майже два століття.

Укладення Люблінської унії 1569 року поклало початок глобальним змінам у релігійному житті.

З кінця XVI століття м. Вінниця, ставши центром Брацлавського воєводства, набуває нового політичного та релігійного змісту. Тут формується активна православна шляхта на чолі з Михайлом Кропивницьким, стараннями якого було відкрито монастирі та духовні школи при них. Неабиякий внесок у розвиток зробив митрополит Петро (Могила), особисто опікуючись братським колегіумом при Вінницькому Вознесенському монастирі.

Після приєднання Поділля до складу Російської імперії більшість населення приєднується до Православ’я. Тут засновують самостійну православну єпархію з центром у Шаргороді, а пізніше – у Кам’янець-Подільському. Для підготовки священно-церковнослужителів відкриваються духовні училища та Подільська семінарія.

Одним із яскравих явищ наступних 1920-х років стало масове оновлення ікон на території Вінницької області.

Кінець 1980-х та початок 1990-х років ознаменувався духовним відродженням. На території Вінницької області було відкрито чимало храмів.

Сьогодні на теренах Вінницької області діє 2178 релігійних організацій 49 конфесій, які використовують для задоволення своїх духовних потреб 1640 храмових споруд.

285 об’єктів сакральної культурної та релігійної спадщини є пам’ятками архітектури та містобудування, з яких 33 – національного значення.

 

Сакральне мистецтво Східного Поділля. Храми Вінниччини / Вінниц. обл. держ. адмін., Упр. у справах національностей та релігій, Вінниц. обл. Рада. – Вінниця : Консоль, 2018. – 348 с. : кольор. фот.

У краєзнавчому фонді знаходиться досить цікаве краєзнавче видання «Сакральне мистецтво Східного Поділля. Храми Вінниччини».

Видання присвячене відзначенню 1030-річчю Хрещення Київської Руси-України.

Книга містить фотографії старовинних храмів Вінницької області, збудованих у дорадянській час: як широко знаних пам’яток, так і нещодавно виявлених. Подано максимально точне датування споруд.

Це дослідження знайомить широкий загал із відомими та невідомими перлинами дерев’яного та цегляного храмового зодчества Подільського краю. Книга включає в себе православні та католицькі храми, а також синагоги.

Це видання – своєрідний символ зв’язку поколінь.

Водяні млини Вінниччини

Одними з найбільш загадкових та цікавих пам’яток на території України є водяні млини. Здебільшого зараз це занедбані будівлі, які своїм похмурим потужним видом натякають на колишню велич та значну роль в історії регіону. Водяні млини з’явились у нас ще у давньоруські часи. Спочатку їх було небагато, але з часом кількість зростала. У ХІХ столітті лише на Правобережжі працювали тисячі водяних млинів, а кількість виробленого ними борошна вимірювалася сотнями тисяч тонн. А будувались вони за досить цікавими проєктами, які передбачали крім функціональності, ще й естетичну красу. Часто млини нагадували палаци або замки. Про деякі з них сьогодні піде мова.

Водяний млин графа Потоцького

Старовинний млин графа Костянтина Потоцького (Сокілецький млин) розташований на мальовничому березі річки Південний Буг у селі Сокілець Немирівського району.

Будівля сокілецького млину зведена у 1899 році за проєктом талановитого архітектора Яна Гойріха. У 1921 році млин перебудували і переобладнали – до старого корпусу приєднали одноповерховий будинок. Це дало можливість використовувати всі споруди як електростанцію. Потім начебто тут базувався маслозавод.

У 1992 році пожежа знищили всі дерев’яні перекриття та елементи. З тих пір старовинний млин двічі планували відродити, але безуспішно.

У жовтні 2018 року вінницькі степістки із колективу «Flame Tap» Яна Лісова та Євгенія Дудник-Танасюк вразили усю країну танцем біля старовинного млину, що у Сокільці. На аварійному мосту вони станцювати в автентичному вбранні під композицію гурту «ДахаБраха».

У 2020 році Фонд державного майна України оголосив конкурс на оренду старовинного млина. Для цього об’єкта шукають орендаря на щонайменше на 10 років. Очікується, що він розмістить там готельно-туристичний комплекс, кемпінг, базу відпочинку, або запустить нешкідливе виробництво, у тому числі – виробництво електричної енергії.

 Спадщина. Сокілець. Млин/Наследие. Соколец. Мельница Потоцких [Електронний ресурс] : [неймовірні фото Сокілецького млина] // Livejournal : блог. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/152145.html (дата звернення: 28.05.2020), вільний. – Назва з титул. екрана.

Брацлавський млин

Найперший водяний млин з’явився у Немирові у 1862 році біля ставка на греблі річки Устя. Кошти на його будівництво виділили власники немирівських земель та меценати Щербатові.

Млин стоїть при дорозі, яка веде до Брацлава, звідси й така назва. Брацлавський млин у Немирові переобладнали під електростанцію у 1905 році. Тип млина – водяний млин-крупорушка-олійня. Проєкт гідроелектростанції на основі мельничної дамби розробив чеський архитектор І. Стібрал, який працював у Немирові за запрошенням княгині Щербатової. Талановитий чех звів у Немирові палац, винокурню, дизельну електростанцію та критий ринок. Деякі краєзнавці приписують авторство електростанції разом з млином іншому архітектору – Пехеру.

Будівля має форми модернізованого центральноєвропейського бароко. Побудована чеськими майстрами у «празькому стилі». Кладка виконана з бутового каміння під розшивку швів з деталями з цегли (труби, фронтон), які надають різнорівневій будові більш живого силуету, що є характерним для архітектури Поділля кінця ХІХ – початку ХХ ст.

До недавнього часу електростанція залишалась діючою. Але зараз планується її реконструкція і створення готельно-ресторанного комплексу.

Непран, В. Брацлавський млин [Електронний ресурс] : [фото Брацлавського млина] / В. Непран // Вільне слово. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://vilneslovo.com/брацлавський-млин/ (дата звернення: 28.05.2020), вільний. – Назва з титул. екрана.

Водяний млин у Новофастові

Водяний млин розташований на березі річки Горіхової (за іншими даними – Оріхової, Оріховатці) у селі Новофастів Погребищенського району. Раніше село називалося Голохвасти або Голохвастів.

Водяний млин збудований місцевими поміщиками Боровськими у 1896 році. Триповерховий млин викладено з червоної цегли. Головний фасад будівлі прикрашають арочні вхід і вікна.

Нещодавно споруду частково реконструювали: забетонували міжповерхове перекриття. Однак спроба відновити роботу млина не увінчалася успіхом. Але млин так і залишається окрасою села.

Наследие. Новофастов. Водяная мельница/Спадщина. Новофастів. Водяний млин [Електронний ресурс] : [фото Новофастівського млина] // Livejournal : блог. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/355019.html (дата звернення: 28.05.2020), вільний. – Назва з титул. Екрана.

Водяні млини Браїлова

В містечку Браїлів, за періоду володіння ним графами Потоцькими (ХVІІІ – початок ХІХ ст.), на двох греблях річки Рів розташовувалися чотири млини, два з яких були цегляні, а інші два дерев’яні. Один з який побудований у 1846 році. Нажаль від самого млина лишилася лише цегляна коробка. Трішки далі розташований ще один млин. Він також не працює, але у кращому стані за попередній.

Браїлів [Електронний ресурс] : [фото млинів] // Україна Інкогніта : вебсайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://ukrainaincognita.com/vinnytska-oblast/zhmerynskyi-raion/brailiv/brailiv-0 (дата звернення: 28.05.2020), вільний. – Назва з титул. Екрана.