Водяні млини Вінниччини

Одними з найбільш загадкових та цікавих пам’яток на території України є водяні млини. Здебільшого зараз це занедбані будівлі, які своїм похмурим потужним видом натякають на колишню велич та значну роль в історії регіону. Водяні млини з’явились у нас ще у давньоруські часи. Спочатку їх було небагато, але з часом кількість зростала. У ХІХ столітті лише на Правобережжі працювали тисячі водяних млинів, а кількість виробленого ними борошна вимірювалася сотнями тисяч тонн. А будувались вони за досить цікавими проєктами, які передбачали крім функціональності, ще й естетичну красу. Часто млини нагадували палаци або замки. Про деякі з них сьогодні піде мова.

Водяний млин графа Потоцького

Старовинний млин графа Костянтина Потоцького (Сокілецький млин) розташований на мальовничому березі річки Південний Буг у селі Сокілець Немирівського району.

Будівля сокілецького млину зведена у 1899 році за проєктом талановитого архітектора Яна Гойріха. У 1921 році млин перебудували і переобладнали – до старого корпусу приєднали одноповерховий будинок. Це дало можливість використовувати всі споруди як електростанцію. Потім начебто тут базувався маслозавод.

У 1992 році пожежа знищили всі дерев’яні перекриття та елементи. З тих пір старовинний млин двічі планували відродити, але безуспішно.

У жовтні 2018 року вінницькі степістки із колективу «Flame Tap» Яна Лісова та Євгенія Дудник-Танасюк вразили усю країну танцем біля старовинного млину, що у Сокільці. На аварійному мосту вони станцювати в автентичному вбранні під композицію гурту «ДахаБраха».

У 2020 році Фонд державного майна України оголосив конкурс на оренду старовинного млина. Для цього об’єкта шукають орендаря на щонайменше на 10 років. Очікується, що він розмістить там готельно-туристичний комплекс, кемпінг, базу відпочинку, або запустить нешкідливе виробництво, у тому числі – виробництво електричної енергії.

 Спадщина. Сокілець. Млин/Наследие. Соколец. Мельница Потоцких [Електронний ресурс] : [неймовірні фото Сокілецького млина] // Livejournal : блог. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/152145.html (дата звернення: 28.05.2020), вільний. – Назва з титул. екрана.

Брацлавський млин

Найперший водяний млин з’явився у Немирові у 1862 році біля ставка на греблі річки Устя. Кошти на його будівництво виділили власники немирівських земель та меценати Щербатові.

Млин стоїть при дорозі, яка веде до Брацлава, звідси й така назва. Брацлавський млин у Немирові переобладнали під електростанцію у 1905 році. Тип млина – водяний млин-крупорушка-олійня. Проєкт гідроелектростанції на основі мельничної дамби розробив чеський архитектор І. Стібрал, який працював у Немирові за запрошенням княгині Щербатової. Талановитий чех звів у Немирові палац, винокурню, дизельну електростанцію та критий ринок. Деякі краєзнавці приписують авторство електростанції разом з млином іншому архітектору – Пехеру.

Будівля має форми модернізованого центральноєвропейського бароко. Побудована чеськими майстрами у «празькому стилі». Кладка виконана з бутового каміння під розшивку швів з деталями з цегли (труби, фронтон), які надають різнорівневій будові більш живого силуету, що є характерним для архітектури Поділля кінця ХІХ – початку ХХ ст.

До недавнього часу електростанція залишалась діючою. Але зараз планується її реконструкція і створення готельно-ресторанного комплексу.

Непран, В. Брацлавський млин [Електронний ресурс] : [фото Брацлавського млина] / В. Непран // Вільне слово. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://vilneslovo.com/брацлавський-млин/ (дата звернення: 28.05.2020), вільний. – Назва з титул. екрана.

Водяний млин у Новофастові

Водяний млин розташований на березі річки Горіхової (за іншими даними – Оріхової, Оріховатці) у селі Новофастів Погребищенського району. Раніше село називалося Голохвасти або Голохвастів.

Водяний млин збудований місцевими поміщиками Боровськими у 1896 році. Триповерховий млин викладено з червоної цегли. Головний фасад будівлі прикрашають арочні вхід і вікна.

Нещодавно споруду частково реконструювали: забетонували міжповерхове перекриття. Однак спроба відновити роботу млина не увінчалася успіхом. Але млин так і залишається окрасою села.

Наследие. Новофастов. Водяная мельница/Спадщина. Новофастів. Водяний млин [Електронний ресурс] : [фото Новофастівського млина] // Livejournal : блог. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/355019.html (дата звернення: 28.05.2020), вільний. – Назва з титул. Екрана.

Водяні млини Браїлова

В містечку Браїлів, за періоду володіння ним графами Потоцькими (ХVІІІ – початок ХІХ ст.), на двох греблях річки Рів розташовувалися чотири млини, два з яких були цегляні, а інші два дерев’яні. Один з який побудований у 1846 році. Нажаль від самого млина лишилася лише цегляна коробка. Трішки далі розташований ще один млин. Він також не працює, але у кращому стані за попередній.

Браїлів [Електронний ресурс] : [фото млинів] // Україна Інкогніта : вебсайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://ukrainaincognita.com/vinnytska-oblast/zhmerynskyi-raion/brailiv/brailiv-0 (дата звернення: 28.05.2020), вільний. – Назва з титул. Екрана.

П’ять дивовижних місць Вінницької області!

П’ять дивовижних місць Вінницької області

1.    Буша (http://busha.com.ua/)

Серед міст і сіл України особливе місце займає Буша, село, яке розташовується в Ямпільському районі Вінницької області. Населений пункт буквально потопає в садах. Практично все, до чого ви торкаєтеся, є пам’яткою культури. Це живописне місце приваблює туристів у всі пори року. Унікальний ландшафт в поєднанні з чарівною первозданною природою змушують закохатися в місце з першого погляду.

Державний історико-культурний заповідник Буша, створений у 2000 році, розташований на великій території – сім гектарів. До нього входять: і трипільский розкоп, і вежа давньої фортеці, і козацький цвинтар із кам’яними хрестами, скельний храм і парк скульптур (до речі, найбільший у Європі парк скульптур просто неба).

У самому центрі села в хаті, корою близько 130 років, розташувався музей етнографії. Музей був відкритий не так давно в 2004 році. Експонатами є предмети побуту звичайних селян з навколишніх сіл. Тут ви можете подивитися на одяг і знаряддя праці наших предків, помилуватися на ікони та картини, які прикрашали їх будинки і в цілому оцінити інтер’єр традиційної української хати.

Також на місці верхнього городища знаходиться старе козацьке кладовище ХVІІІ-XIX ст. з масивними кам’яними хрестами різноманітних форм.

Башта замку 17 століття є одним з найпопулярніших об’єктів на території заповідника. Ця вежа – частина старовинної оборонної системи, якою був оточений населений пункт. Побудована вона була з каменю, має прямокутну форму, на вершині знаходиться шатровий дах. Під вежею розташувався пороховий підвал. Бушанський замок був побудований гетьманом Замойским в XVI ст. Фортифікація перебувала на південно-східному кордоні з Річчю Посполитою між двома річками Мурафою і Бушанка. Архітектором споруди був француз Гійом де Боплан. Фортеця налічувала 7 веж. Найвища з них досягала позначки в 40 метрів.

Заповідник «Буша» на період карантину переходить на дистанційне проведення екскурсій та майстер-класів. Співробітники заповідника розробляють віртуальну подорож для відвідувачів, де вони зможуть відвідати «Замкову вежу», «Музей археології», Скельний храм, «Подільську хату», «Музей ткацтва», Гайдамацький яр та багато іншого.

2.    Музей української витинанки

Народний музей побуту «Українська витинанка» є однією з головних і найбільш відвідуваних визначних пам’яток у Могилеві-Подільському. Протягом цього часу колекція музею поповнилася на понад 500 робіт найрізноманітніших авторів і учасників свята народного мистецтва, яке відбувається щотрироки.

Етнографічний музей розташований в будинку, що колись належав купцеві Гальперіну. Будівля була побудована в 1905 році в модному тоді стилі модерн і є одним з основних культурних місць Могилева-Подільського. У музеї широко представлені експозиції, що відображають різні періоди історії України.

Офіційним роком відкриття музей вважають 2003-й, але на десять років раніше відбувся перший в Україні масштабний форум майстрів з художнього витинання в Могилеві-Подільському.

3.    Гніванський кар’єр

Гніванський гранітний кар’єр – не лише відоме на всю Європу родовище цінної корисної копалини, а й цікава туристична локація та оригінальне місце для фотосесії. Тут відкривається пейзаж, який нагадує космічні простори.

Промислова розробка родовища з виходом граніту на поверхню землі почалася у 1870 році при прокладанні через Гнівань залізниці Київ-Одеса. Для її будівництва було потрібно багато місцевих будматеріалів. У XIX столітті кар’єр належав подільському дворянину Ярошинському. Гніванський граніт відрізнявся великою твердістю та красивим темно-сірим кольором. Його широко використовували для вимощення вулиць Києва, Варшави, Москви.

Сам кар’єр перебуває на південній околиці містечка. Цікаве його місце розташування. Можна знаходитися за 10 метрів від кар’єру і навіть не помітити його. Просто тягнеться звичайне поле і нічого не говорить про те, що за кілька метрів у ньому зяє величезний отвір. А розміри його вражають.

Стіни Гніванського кар’єра нагадують величезні сходинки, якими можна спуститися на саме дно і відчути себе маленькою комашкою у цій гігантській ямі. Навколишній пейзаж важко назвати красивим чи мальовничим, однак він заворожує самою думкою про те, яких масштабів у своїй діяльності здатна сягнути людина, як змінити довкілля. Сюди можна приходити, щоб побути наодинці із собою та для філософських роздумів, які навіює відчуття власної крихітності у порівнянні з розмірами кар’єра.

4.    Брацлавський млин

Місто Немирів на Вінниччині знають далеко за межами регіону. У Немирові багато пам’яток, які варто відвідати. Одна з них – це пам’ятка архітектури «Брацлавський млин», яка є однією з перших на Україні електростанцій.

Цей млин було побудовано на початку XX-го століття у комплексі з дизельною електростанцією як подарунок місту від сім’ї Щербатових. Споруду розташовано на узбережжі річки Усті (Замчик) уздовж траси Вінниця – Брацлав.

Млин почав роботу 1862-го року. У 1872-му році неподалік нього граф Строганов створив цукровий завод, а згодом спиртзавод. Проект електростанції розробив чеський архітектор Стібрал, якого запросила дочка Строганова – княгиня Щербатова. Ця споруда поєднала риси бароко та англійської архітектури вікторіанської доби. Млин побудовано з бутового каменю. Особливістю споруди є те, що її шви оброблено червоною цеглою, а це надає жвавості багаторівневій будівлі. Млин функціонував дуже довго: навіть на зламі тисячоліть його виробничі потужності задіяло україно-чеське підприємство з виробництва пластикових форм. Згодом він відійшов до комплексу спиртзаводу в Немирові, але його не використовували за призначенням.

5.    Руїни бункера Герінга

Ставка «Штайнбрух» (Steinbruch – каменоломня) головнокомандуючого військово-повітряними силами Німеччини, рейхсмаршала Г. Герінга часів Другої світової війни. Ставка розташовувалась у лісі під назвою «Черепашинецька дача» на північ від залізничної станції Гулівці (Калинівський район). Будівництво ставки Герінга почалося в 1941 р., одночасно розташовувалися неподалік зі ставками Гітлера і Гіммлера. Комплекс складався з двох підземних бункерів, з’єднаних між собою тунелем, казарми для охорони, їдальні і декількох підсобних приміщень. Оскільки Герінг бував тут рідко, в основному ставка використовувалась як командний пункт «Люфтваффе». У 1944 р. перед відступом німці підірвали бункери. Збереглися вражаючі уламки.

Ось такі цікаві місця є у Вінницькій області!